(05 квітня 2022 року)

Шановна пані Габріель, дорогі колеги!

Щиро дякую Французькому головуванню у Раді ЄС за можливість сьогодні виступити перед вами у такий важкий для України час.

Ще на початку 2022 року кількість молоді в Україні становила понад 10 мільйонів молодих українців та українок, які навчались, подорожували, працювали, ходили на побачення, закохувались та мріяли, а головне, які самі могли обирати своє майбутнє у вільній демократичній країні.

Все скінчилось в один момент 24 лютого, коли Росія з новою вбивчою силою поширила горе, смерті, вбивства, тортури та руйнування з Криму і частини Донбасу на всю територію України.

Понад 2 мільйони молодих людей стали внутрішньо переміщеними особами та ще близько 2 мільйонів були змушені виїхати за межі країни, а це 40% від загальної кількості молоді в Україні.

Російські війська за сприяння Республіки Білорусь свідомо руйнують цивільну інфраструктуру України.

Станом на сьогодні 17 молодіжних центрів зруйновані, пошкоджені чи окуповані.

Увесь світ облетіли фото та відео звільненого міста Буча, в якому російські військові свідомо вбивали цивільне населення, катували та ґвалтували жінок і неповнолітніх дітей. Жодної військової необхідності в таких знущаннях над цивільним населенням, які коїть росія в Бучі, Маріуполі, Чернігові, Харкові немає. Це справжній геноцид українського народу, геноцид української молоді в серці Європи!

Цим звірствам не може бути виправдання, цим нелюдам не може бути пробачення.

Маємо жахливі цифри: 161 дитина вбита, 264 – поранено від рук російських загарбників. І це лише попередні цифри.

На жаль, ми маємо також інформацію про сотні загиблих та полонених молодіжних активістів та представників молодіжних громадських організацій.

Війна зачепила кожну молоду українку та молодого українця – хтось втратив родичів та близьких, хтось – роботу, хтось – домівку, але ніхто не стоїть осторонь.

Попри такі великі втрати ми віримо в перемогу і щодня її наближаємо. Я щиро пишаюсь нашою свідомою молоддю, яка стала на захист України, на захист прав людини та демократичних цінностей.

У тих регіонах України, де немає активних військових дій, молодіжні центри з перших днів війни переформатували свою роботу. Більшість з них наразі діє як прихистки для біженців, центри збору гуманітарної допомоги, координації волонтерів, підтримки та надання допомоги тим, хто її потребує.

Я хочу подякувати нашим партерам, які підтримують Україну в такий важкий час. Ваші країни прихистили наших громадян, більшість з яких молоді матері з дітьми. Важливо, щоб вони знайшли не лише безпечне місце за кордоном, але щоб їх права були захищені і вони відчували себе частиною суспільства в новій країні, змогли працювати, продовжити навчання та робити свій внесок в розвиток тих громад, де вони знайшли тимчасовий прихисток.

З огляду на це, я звертаюся до вас із проханням вжити заходів щодо підтримки української молоді, яка виїхала до країн ЄС в період війни.

Надзвичайно важливо запровадити:

• заходи з адаптації молоді до нових умов життя;
• програми стажування з метою пошуку роботи за професією або швидкої перекваліфікації та навчання новим затребуваним професіям;
• допомогу молодим матерям з дітьми (дитячі кімнати та програми адаптації дітей);
• психологічну допомогу та захист від домашнього насильства;
• програми взаємодії з молоддю громад, щоб молоді українці та українки не відчували себе самотніми в цій страшній війні;
• програми стажування та підтримки молодіжних працівників.

Окремо хочу наголосити, що в Україні зараз залишилось близько 8 мільйонів молодих людей, з яких 2 мільйони стали внутрішньо переміщеними особами. Велика кількість молодих людей перебуває в місцях ведення бойових дій, багато хто втратив домівки, велика кількість втратили роботу, бізнес та змушені були призупинити навчання. Всі вони потребують окремої уваги та підтримки.

Зараз основна мета Міністерства молоді та спорту України – надати їм необхідну допомогу та підтримку в адаптації до нових реалій життя та роботи в умовах війни.

Ми вже почали працювати з нашими міжнародними партнерами над розробкою програм підтримки молодіжних працівників, молодіжних центрів та реалізації молодіжної роботи в умовах війни. Нам потрібна швидка реакція та підтримка наших міжнародних партнерів і ми не маємо права зволікати, бо кожен день – то втрачені можливості зберегти життя та допомогти молодим людям вижити в цій страшній війні.

У цьому зв’язку, ми будемо вдячні за допомогу, зокрема, щодо:

• підтримки роботи молодіжних центрів для надання необхідних послуг молоді, у тому числі забезпечення ресурсів на облаштування, ремонт та закупівлю необхідного обладнання;
• запровадження грантів молодіжним організаціям для підтримки їх діяльності в Українi, а також соціально-культурної адаптації дітей та молоді в країнах їх тимчасового перебування;
• запровадження програм індивідуальних грантів молодим підприємцям на збереження існуючого бізнесу та відкриття нового;
• програми підтримки молодіжних працівників та адаптації їх роботи до нових реалій та сучасних потреб молоді.

Я переконаний, що в рамках молодіжного компоненту програми ЄС «Еразмус+» та Європейського Корпусу Солідарності можуть бути враховані ті напрями підтримки для молодих українців, які я щойно озвучив.

Я звертаюсь до пані Єврокомісарки Габріель переглянути пріоритети програм ЄС, які стосуються молоді, зокрема програми EU4Youth, EU4Skills, задля направлення їх роботи на реальні потреби молодих українців. Міністерство молоді та спорту України готове максимально долучитися до такої роботи. Сподіваюся також на підтримку держав-учасниць ЄС у таких змінах підходів Єврокомісії.

В умовах війни на кордонах ЄС ми мусимо діяти швидко та приймати швидкі та максимально спрощені від бюрократичних процедур рішення. Конкурсні процедури та ініціативи, спрямовані на допомогу українській молоді, зараз мають бути максимально спрощені, щоб молодь, яка потерпає від агресії Росії могла отримати допомогу вчасно.

Шановні колеги, друзі!

2022 рік було визначено у Європейському Союзі Європейським роком молоді. Я закликаю наших партнерів зважити на ту жахливу ситуацію з порушенням прав молоді, яку спричинила агресія росії проти України, в рамках проведення заходів, присвячених Європейському року молоді. Від рук російських загарбників вже вбито сотні молодих українців, щодня гинуть діти та молодь, на це не можна не зважати та продовжувати відзначати події, як то було заплановано в мирний час. Я переконаний, що в рамках відзначення Європейського року молоді окрема увага та акцент має бути присвячений допомозі молоді України – прояву солідарності молоді країн ЄС з молоддю України. 2022 рік має бути також роком виключення Російської Федерації зі всіх програм Європейського Союзу, включаючи також «Еразмус+» і Європейський Корпус Солідарності.

Ми зробимо все можливе, щоб наша молодь повернулась в Україну, повернулась в свої домівки, почала життя у мирній країні. Ми разом з молоддю на основі кращого європейського досвіду відбудуємо кожне зруйноване місто, населений пункт, відкриємо нові молодіжні центри. Але для цього нам потрібна перемога.

Я прошу вас, шановні колеги, підтримати українську молодь у прагненні жити в незалежній, демократичній державі і самим обирати своє майбутнє!

Слава Україні!

---

Statement by the Minister for Youth and Sports of Ukraine Vadym Guttsait

at the meeting of the Council of the European Union 

on Education, Youth, Culture and Sports

 (April 5, 2022)

Dear Mrs. Gabriel, dear colleagues!

At the outset, I would like to express my gratitude to the French Presidency of the Council of the European Union for the opportunity to address you at such a difficult time for Ukraine.

In the beginning of 2022 the number of young people in Ukraine amounted to more than 10 million who studied, travelled, worked, dated, fell in love and dreamt, and most importantly, who could choose their future in a free democratic society.

It all ended at one point on February 24, when Russia distributed grief, death, murder, torture and destruction from the Crimea and part of Donbas region to the whole territory of Ukraine with new deadly force.

More than 2 million young people have become internally displaced and another 2 million have been forced to leave the country that constitutes 40% of the total number of young people in Ukraine.

Russian troops, with the assistance of the Republic of Belarus, are deliberately destroying Ukraine's civilian infrastructure.

As of today, 17 youth centres have been destroyed, damaged or occupied.

Photos and videos of the liberated city of Bucha, where the Russian military knowingly killed civilians, tortured and raped women and minors, have spread around the world. There was no military need for such slaughter of civilians, executed by Russia in Bucha, Mariupol, Chernihiv, and Kharkiv. This is a real genocide of the Ukrainian people, genocide of Ukrainian youth in the center of Europe!

There can be no excuse for these atrocities; there can be no forgiveness for such inhumanity.

There are horrible numbers: 161 children were killed and 264 wounded by Russian invaders. And these are just preliminary figures.

Unfortunately, we also have information about hundreds of dead and captured youth activists and representatives of youth NGOs.

The war affected every young Ukrainian man and woman - some lost relatives and friends, some lost their jobs, some lost their homes, but no one stands aside.

Despite such great losses, we believe in victory and are bringing it closer every day. I am sincerely proud of our conscious youth who stood up for Ukraine, for human rights and democratic values.

In those regions of Ukraine where there are no active hostilities, youth centres have transformatted their work since the first days of the war. Most of them currently operate as refugee shelters, humanitarian aid collection centres, volunteer coordination hubs, and assist to those in needs.

I would like to thank our partners who support Ukraine in such a difficult time. To countries that have sheltered our citizens, most of whom are young mothers with children. It is important that they find not only a safe place abroad, but that their rights are protected and they feel as part of society in the new country, able to work, continue their education and contribute to the development of those communities where they have found temporary shelter.

Thus, I would like to ask you to take measures to support Ukrainian youth who came to the EU because of the war.

It is extremely important to:

• take measures to adapt young people to the new living conditions;
• implement internship programs for youth to find jobs according to the profession or rapid retraining and training for new professions that are in demand;
• provide assistance to young mothers with children (children's rooms and children's adaptation programs);
• make available psychological assistance and protection from domestic violence;
• implement programs of interaction with the local youth, so that young Ukrainian men and women do not feel alone in this terrible war;
• launch internship and support programs for youth workers.

I would like to emphasize that there are about 8 million young people left in Ukraine and 2 million of them have become internally displaced. Many young people are in the areas of military hostilities, many have lost their homes; many have lost their jobs, businesses and have been forced to suspend their studies. They all need special attention and support.

Now the main goal of the Ministry of Youth and Sports of Ukraine is to provide them with the necessary assistance and support in adapting to the new realities of life and work in wartime.

We have already started working with our international partners on the elaboration of programs to support youth workers, youth centres and implement youth work during the war. We need a quick response and support from our international partners, and we have no right to procrastinate, because every day is a lost opportunity to save lives and help young people to survive in this terrible war.

In this regard, we would be grateful for your assistance, in particular on:

• supporting the work of youth centres to provide the necessary services to young people, including the provision of resources for the arrangement, repair and purchase of necessary equipment;
• introduction of grants to youth organizations to support their activities in Ukraine, as well as socio-cultural adaptation of children and youth in the countries of temporary shelter;
• introduction of individual grant programs for young entrepreneurs to maintain existing businesses and open new ones;
• programs to support youth workers and adapt their work to new realities and current youth needs.

I am convinced that the youth component of the EU Programs Erasmus+ and the European Solidarity Corps can take into account the areas of support for young Ukrainians that I have just voiced.

I call on Madam Commissioner to review the priorities of EU Youth Programs, in particular EU4Youth and EU4Skills, in order to focus their work on the real needs of young Ukrainians. The Ministry of Youth and Sports of Ukraine stands ready to join such work in any format possible. I also hope for the support of the EU Member States in such a modification of the approaches of the European Commission.

In the face of war at the EU's borders, we must act immediately and make quick and simple decisions not bureaucratic ones. The procedures and initiatives on assisting Ukrainian youth must now be simplified as much as possible so that young people suffering from Russian aggression can receive assistance in time.

Dear colleagues, friends!

2022 has been designated in EU as a European Year of Youth. I urge our partners to address the unprecedented situation with youth rights’ violations caused by Russia's aggression against Ukraine within this initiative.

Hundreds of young Ukrainians have already been killed by the Russian invaders. Children and young people are dying every day. I am convinced that within the framework of the celebration of the European Year of Youth, special attention and emphasis should be paid to helping the youth of Ukraine as a manifestation of solidarity between the youth of the EU and the youth of Ukraine.

2022 should also be the year of the exclusion of the Russian Federation from all programs of the European Union, including Erasmus+ and the European Solidarity Corps.

We will do our best so that our young people could come back to Ukraine, return to their homes, and start living in a peaceful country. Together with young people, based on the best European experience, we will rebuild every destroyed city, town, village, and open new youth centres. However, to do this we need a victory before.

I ask you, dear colleagues, to support Ukrainian youth in its desire to live in an independent, democratic state and to choose its own future!

Glory to Ukraine!