День розпочався з виставки «Тарас Шевченко», що представила унікальні роботи, вшановуючи життя і творчість видатного українського поета. Ця експозиція підкреслила багату історичну спадщину нашої країни.

Однією з ключових подій стало інтерв’ю з відомими українськими спортсменами Михайлом Романчуком та Мариною Бех-Романчук. Вони розповіли про тренування за кордоном, повернення Михайла до України та виклики, які довелося подолати. Михайло Романчук поділився своїми думками: «Можу сказати, що нас прийняли дуже добре, всі ставилися чудово, але ми не були вдома. Нам не вистачало сім'ї, української атмосфери. Україна – це дім». Марина Бех-Романчук додала: «Не вистачало дому, просто дому».

Наступною подією стала виставка «Сміливі нести світло», яка показала, як міста України переживали блекаут під час повномасштабного вторгнення. Експозиція включала фотографії енергетиків, які ліквідували руйнування інфраструктури, та людей, які пристосовувалися до життя без електроенергії. Також були представлені виставки від партнерів діджитал-галереї, які демонстрували сучасні технології в мистецтві.

Особливу увагу привернув показ фільму «Stakhovsky, du tennis à la guerre» (L’Équipe). Фільм розповідає про життя українського тенісиста Сергія Стаховського, який на початку 2022 року завершив свою ігрову кар'єру, зокрема, ознаменувавши перемогу над Федерером на Вімблдоні. Через кілька тижнів Сергій вирушив на фронт, щоб захищати свою країну. Після фільму відбулося інтерв’ю з Сергієм, в якому він поділився своїм досвідом і переживаннями: «Психологічно нашим спортсменам готуватися і кваліфікуватися на Олімпіаду в тих обставинах, в яких вони зараз, це дуже складно. Психологічно вони дуже багато енергії витрачають саме на переживання, на перевірку, чи всі у безпеці після ракетних ударів. Це дуже виснажує».

Щодо вибору долучитись до війська, Сергій Стаховський зауважив, що це був єдино-правильний вибір: «Це ніколи не легке рішення, але я б не сказав, що тут є критерії легке або важке. Для мене був критерій правильне чи неправильне. Те, що зробила Москва, те, що відбувалося в моїй країні, я вважав радикально неправильним. Єдине для мене правильне рішення було зробити щось, щоб допомогти своїй країні».

Заключною подією дня стало інтерв’ю з українськими фехтувальницями Ольгою Харлан та Оленою Кравацькою. Вони розповіли про золото на Олімпійських іграх-2024, важливість підтримки та єднання у складні часи. Олена Кравацька поділилася: «Можу сказати, що ми майже не спали, тому що не могли заснути. Ми спілкувалися дуже багато. Наші месенджери просто розривалися від повідомлень. Я навіть не очікувала такої підтримки». Ольга Харлан додала: «Це дуже важливо, що ми змогли об'єднати країну своєю перемогою. Бачити, як вся країна радіє разом з нами, - це неймовірно. Ми присвячуємо цю перемогу Україні».

Ольга Харлан висловила сподівання, що фехтування стане частиною шкільної програми: «Хочеться більше молодих тренерів, більше клубів, модернізації фехтування. Медалі дають популяризацію спорту. Хочеться, щоб в кожному обласному центрі було більше клубів, і щоб спорт був обов'язковою частиною шкільної програми».