Міністерство молоді та спорту України спільно з проєктним офісом реформ UNICEF та ОВА провели аналіз утворення в Україні молодіжних рад, головною метою яких є залучення молоді до формування та реалізації молодіжної політики на регіональному та місцевому рівнях, та є виявленням демократії для молоді, створює можливість знайти проактивних однодумців та разом впливати на рішення регіонального чи місцевого рівнів задля самовдосконалення та ефективного розвитку громад, міст, регіонів України.

Станом на грудень 2023 року, відповідно до типових положень про молодіжні ради, в країні налічується 410 молодіжних рад з яких, 19 - регіонального рівня та 391 - місцевого рівня (детальніше на інфографіці).

Найбільше молодіжних рад в Україні утворено в Кіровоградській області - 37, Львівській області - 30, та в Дніпропетровській - 27.

Загальна кількість членів молодіжних рад України різного рівня становить – 7029 молодих осіб. Найбільше членів молодіжних рад у Львівській області – 534 молоді особи. Інформація за кількістю членів молодіжних рад в Україні в розрізі областей:

1. Львівська – 534 осіб.
2. Кіровоградська – 527 осіб.
3. Київська – 490 осіб.
4. Вінницька – 464 осіб.
5. Полтавська – 406 осіб.
6. Чернігівська – 389 осіб.
7. Дніпропетровська – 372 осіб.
8. Харківська – 369 осіб.
9. Івано-Франківська – 351 осіб.
10. Одеська – 340 осіб.
11. Чернівецька – 321 осіб.
12. Хмельницька – 273 осіб.
13. Рівненська – 255 осіб.
14. Житомирська – 244 осіб.
15. Миколаївська – 226 осіб.
16. Запорізька – 232 осіб.
17. Волинська – 215 осіб.
18. Закарпатська – 202 осіб.
19. Луганська – 173 осіб.
20. Тернопільська – 163 осіб.
21. Черкаська – 147 осіб.
22. Донецька – 121 осіб.
23. Сумська – 103 осіб.
24. Херсонська – 57 осіб.
25. м. Київ – 55 осіб.

За результатами проведеного аналізу, найбільше молодіжних рад утворено при міських радах, проте значна кількість рад також функціонує на сільському та селищному рівнях, що говорить про певні досягнення в питанні залучення саме сільської молоді до процесів прийняття рішень на місцях.

Варто відзначити, що в порівнянні з попередніми даними за грудень 2021 рік, загальна кількість молодіжних рад в цілому по всій країні збільшилась на 55 одиниць.

Незважаючи на негативні наслідки російської збройної агресії проти України протягом 2022-2023 років, молодіжні ради в переважній більшості продовжують свою діяльність, адаптувались до викликів військового часу та знаходять шляхи для ефективної роботи в діючих умовах, вкотре підкресливши незламність українського народу та української молоді зокрема.

У контексті проведеного аналізу, важливо виокремити наступні аспекти в напрямі ефективного розвитку молодіжних рад в діючих умовах:

• зміцнення та посилення системної інституційної підтримки створення та діяльності молодіжних рад;
• підвищення спроможності молодіжних рад генерувати молодіжні ініціативи;
• максимальне використання молодіжними радами своїх прав та усіх механізмів участі як консультативно-дорадчого органу на відповідному рівні;
• проведення тренінгів для представників молодіжних рад регіонального та місцевого рівнів з метою розвитку у них різних компетентностей, що допоможе молодіжним радам здійснювати свою діяльність більш ефективніше;
• створення майданчику для обміну досвідом та найкращими практиками між різними молодіжними радами;
• запровадження моніторингу діяльності молодіжних рад регіонального та місцевого рівнів.

Проведений аналіз ще раз підкреслює розуміння на регіональному та місцевому рівнях потенціалу молодіжних рад та необхідності їх утворення як ефективного інструменту розвитку молоді, громади, регіону та держави в цілому. Адже, молодіжна рада — це інструмент молодіжного «голосу», який дає можливість впливати на молодіжну політику свого міста й не тільки.

Також в Україні діє Рада з молодіжних питань при Президентові України (Указ від 17.02.2022 № 14/2022) та через шість місяців після припинення або скасування воєнного стану буде затверджено склад  Національної ради з питань молоді (Постанова КМУ від 10.09.2022 р. № 1011).

Рада з молодіжних питань є консультативно-дорадчим органом при Президентові України.

Основними завданнями Ради є:

1) напрацювання та внесення пропозицій щодо:

удосконалення механізмів залучення молоді до безпосередньої участі у громадському житті, прийняття рішень на всіх етапах формування та реалізації молодіжної політики, вирішення питань місцевого значення, розвитку спроможних інститутів громадянського суспільства, що працюють з молоддю;

сприяння координації зусиль та забезпечення взаємодії між органами державної влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами молодіжної роботи;

удосконалення законодавства у сфері молодіжної політики;

2) участь у підготовці проектів послань Президента України до народу, щорічних і позачергових послань Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України з питань, що стосуються молоді;

3) сприяння проведенню інформаційно-просвітницьких заходів, спрямованих на ознайомлення молоді з процесами державотворення, діяльністю органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Національна рада з питань молоді функціонує як консультативно-дорадчий орган при Кабінеті Міністрів України з метою вироблення узгодженої позиції щодо формування та реалізації молодіжної політики, налагодження взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування із суб’єктами молодіжної роботи з питань розвитку та реалізації молодіжної політики

Основними завданнями Національної ради є:

1. сприяння забезпеченню координації дій органів виконавчої влади з питань формування та реалізації молодіжної політики;
2. підготовка пропозицій щодо формування і реалізації державної молодіжної політики;
3. визначення шляхів, механізмів та способів вирішення проблемних питань, що виникають під час реалізації державної молодіжної політики;
4. сприяння підвищенню ефективності діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади у сфері молодіжної політики;
5. сприяння удосконаленню нормативно-правової бази у сфері державної молодіжної політики;
6. забезпечення координації, співпраці між центральними, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.