Матвій Бідний, який очолив Міністерство молоді та спорту України 9 листопада, сподівається, що МОК проявить відповідальність при вирішенні питання про участь російських та білоруських спортсменів у Олімпійських іграх у Парижі. Про це він розповів у інтерв'ю французькому виданню Le Monde.

Як російське вторгнення впливає на підготовку ваших атлетів до Олімпійських та Паралімпійських ігор 2024 року в Парижі?

Ми страждаємо від повітряних атак на країну щоночі, люди не можуть спати, це не найкращі умови для підготовки до змагань. Перш за все, багато наших атлетів мають близьких на передовій і втратили родичів. Усе це не може не мати впливу. Щодо тренувань, ми намагаємося організувати їх в Україні, у нас є кілька місць, призначених для підготовки до Ігор. Але дуже важко зосередитися. Багато атлетів виїхали за кордон тренуватися, і ми вже маємо деякі хороші результати. Ми сподіваємося на більше.

У нас близько 3000 атлетів (спортсменів та тренерів, співробітників українського спорту), які є частиною Збройних сил. Ми робимо все можливе в цих умовах. Ми також повинні враховувати процедури мобілізації. Завтра, наприклад, Ігор Нагаєв, наш кращий тренер з каное-каяка, повинен приєднатися до поля бою. Йому 57 років. Він повинен йти, тому що країні потрібно, щоб він боровся проти воєнних злочинів, скоєних російською федерацією. Ми втратили майже 400 спортсменів (атлетів і тренерів). Ми називаємо їх янголами спорту. Ми втрачаємо найкращих з нас щодня.

Як ви оцінюєте зусилля МОК з часу його рекомендації від 28 березня дозволити росіянам та білорусам повернутися до міжнародних змагань, за умови, що вони будуть змагатися під нейтральним прапором і не підтримували відкрито вторгнення в Україну?

Наразі ми стаємо свідками своєрідного флірту з країною-агресором. Ми не можемо забути, що росіяни неодноразово порушили олімпійське перемир'я. У 2008 році, у Грузії, під час Ігор, а потім, коли вони були господарями Ігор 2014 року (у Сочі), вони знову зробили це в Україні з Кримом. МОК та інші спортивні організації очікують, що російська федерація проявить повагу, але вона ігнорує все це, нехтує міжнародними правилами та цінностями, нехтує усім.

Міжнародні організації мають робити все можливе, щоб зупинити цю агресію. Звичайно, МОК не може зробити це самостійно, але він може діяти, навіть на своєму рівні. Можливо, заборона російських та білоруських спортсменів допомогла б припинити цю агресію. Це питання відповідальності. Адже сьогодні, на нашу думку, цей компроміс [щодо нейтрального статусу] щодо цього питання є безвідповідальним.

Як ви оцінюєте дозвіл, наданий українським спортсменам у кінці липня змагатися проти російських та білоруських спортсменів у міжнародних змаганнях?

Ми аналізуємо це і знаємо, що в різних видах спорту, таких як дзюдо, рішення міжнародної федерації викликало багато суперечок. Багато російських спортсменів мають контракти з російською армією, і ми повинні реагувати рішучіше. Наші спортсмени кажуть нам, що це дуже стресово, і вони завжди очікують провокацій, як у випадку з Ольгою Харлан [українська шаблістка була дискваліфікована з чемпіонату світу з фехтування після того, як у кінці липня відмовилася потиснути руку своїй російській суперниці Анні Смирновій, яка, у відповідь, відмовилася покидати доріжку більше ніж на сорок п'ять хвилин. МОК врешті-решт гарантував Ользі Харлан, що вона зможе брати участь в Іграх 2024 року].

Ми знаємо, що це була абсолютно спланована провокація, і ми відчуваємо це на кожних змаганнях. Навіть у спорті, де вони не мають чемпіонів або хороших спортсменів, вони використовують середньостатистичних спортсменів для участі та можливої провокації України.

Олімпійський рух базується на цінностях досконалості, дружби та поваги і полягає в створенні середовища, де навіть боксерські або борцівські змагання базуються на цих цінностях... Але про яку дружбу та повагу можна говорити, коли йдеться про російську федерацію? Це абсолютно недоречно.

 Чи бойкотуватимете ви Олімпійські ігри в Парижі, якщо російським та білоруським спортсменам дозволять виступати під нейтральним прапором?

Ми не любимо слово "бойкот". Звісно, в умовах війни питання нашої участі в цих Іграх є питанням зовнішньої та оборонної політики. Ми ухвалимо це рішення спільно, на найвищому рівні державного управління. Також ми повинні враховувати почуття нашого суспільства та спортсменів, багато з яких втратили рідних і не можуть уявити собі участі у змаганнях з російськими спортсменами, коли умови підготовки та дотримання правил не є рівними.

Якщо б мені особисто довелося змагатися з кимось, хто підтримує війну або пасивно підтримує режим, який убив моїх родичів, то це було б дуже важко навіть уявити на психологічному рівні. Міжнародний олімпійський комітет ще не ухвалив рішення. Ми сподіваємося, що воно буде правильним та вони візьмуть на себе відповідальність.

Чи боїтеся ви, що кремль експлуатує спортивні досягнення росії?

Вся система підготовки та відбору російських атлетів базується на державних коштах, кривавих грошах. І спортсмени повністю залежать від держави. Їм неможливо не підтримувати війну. Я вам гарантую, якщо російські спортсмени під нейтральними прапорами візьмуть участь в Олімпійських іграх, то наступного дня після повернення в росію вони будуть носити на плечах символ "Z" [символ підтримки російської війни] на російських стадіонах та будуть використані цією великою пропагандистською машиною. Це абсолютно впевнено на 100%. І якщо вони цього не зроблять, їх посадять до в'язниці.

Як ви ставитеся до рішення МОК від 12 жовтня про призупинення членства російського олімпійського комітету у відповідь на його рішення включити кілька спортивних організацій з окупованих українських регіонів у свій склад?

Це ще один доказ того, що російська федерація ігнорує всі правила. І, я думаю, це було цілком свідоме рішення з боку російського олімпійського комітету. Це злочинний режим і ще одна провокація проти цивільних та олімпійських цінностей.

Як ви оцінюєте підтримку, яку ви отримуєте від міжнародної спортивної спільноти?

Ми вдячні за всю підтримку, надану нашим спортсменам, нашому народу та мільйонам людей, які змогли знайти прихисток за кордоном. Ми вдячні міжнародній спільноті та міжнародній спортивній спільноті за цю підтримку. Це дуже важливо для наших атлетів. Зараз у нас понад 200 наших спортсменів тренуються за кордоном за підтримки міжнародних організацій. У нас також є особлива спільна програма з Францією, яку ми високо цінуємо.