Координаційна рада напрацювала рекомендації стосовно роботи з українцями на ТОТ

13 липня відбулося тематичне засідання Координаційної ради з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності за участі її співголів — міністра молоді та спорту України Матвія Бідного та заступниці Керівника Офісу Президента Олени Ковальської.

Учасники зосередилися на пріоритетних напрямах державної політики щодо підтримки громадян, які перебувають на тимчасово окупованій території, виїхали з неї на іншу територію України, за межі України або перемістилися з території російської федерації.

«Сьогодні Україна потребує окремих політик для громадян, які перебувають на тимчасово окупованій території або за кордоном. Наше завдання — зробити все, щоб вони зберігали зв’язок з Україною і відчували, що вони потрібні своїй державі», — наголосила Олена Ковальська.

У центрі уваги — конкретні механізми підтримки громадян України, а також підготовка до майбутньої реінтеграції деокупованої території і відновлення єдиного українського гуманітарного простору.

«Це питання державної відповідальності: як не втратити зв’язок зі своїми людьми, забезпечити їм доступ до освіти, перевіреної інформації, адміністративних і соціальних послуг, правової підтримки та українського гуманітарного простору. Саме на це мають працювати наші спільні рішення — щоб Україна залишалася присутньою для своїх громадян всюди, де б вони зараз не перебували», — наголосив міністр молоді та спорту України Матвій Бідний.

У засіданні взяли участь: заступниця міністра молоді та спорту України Уляна Токарєва, народні депутатки України Таміла Ташева та Євгенія Кравчук, народний депутат України Василь Мокан, заступниця міністра культури України з питань європейської інтеграції Наталія Мовшович, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, керівник Ініціативи Президента України Bring Kids Back UА Максим Максимов, голова Федерації грецьких товариств України Степан Махсма. 

Окрему увагу учасники приділили практичним механізмам реінтеграції громадян, які повертаються з тимчасово окупованої території.

«Всередині країни має діяти механізм «єдиного вікна», щоб людина, яка повернулася з тимчасово окупованої території, могла одночасно оформити паспорт, статус внутрішньо переміщеної особи, податковий номер і отримати необхідну допомогу», — зазначила народна депутатка України Таміла Ташева.

Говорили також про необхідність комплексної державної політики, яка поєднуватиме питання реінтеграції, безпеки та збереження української ідентичності.

«Збереження української ідентичності — це також питання безпеки. Саме тому політика підтримки громадян, які перебувають на тимчасово окупованій території або повертаються звідти, має бути комплексною», — наголосила народна депутатка України Євгенія Кравчук.

До участі та  обговорення також долучилися представники Уповноваженого з прав людини, Міністерства розвитку громад та територій України, центру внутрішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, організацій «Східна правозахисна група», Save Ukraine та інших органів державної влади, експертного середовища та громадських організацій, які працюють  у цьому напрямі.

За даними, представленими під час засідання Юлією Тищенко, заступницею керівника центру внутрішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, на тимчасово окупованій території залишаються понад мільйон дітей і молодих людей. У Криму за дванадцять років окупації кількість учнів, які навчаються українською мовою, скоротилася на 98,7% — із 12 694 до 164. У 2025/2026 навчальному році на півострові не залишилося жодної школи з українською мовою навчання.

росія використовує єдину систему впливу для зміни ідентичності дітей і молоді: русифікацію освіти, витіснення української мови та історії, інформаційну ізоляцію, примусову паспортизацію, тиск на родини й педагогів, а також мілітаризацію — від воєнізованих практик у дошкіллі до «Юнармії», гуртків із керування дронами та допризовної підготовки.

Своєю особистою історією під час засідання поділилася 18-річна Дар’я з Автономної Республіки Крим, яка народилася і виросла на півострові та більшу частину життя провела в умовах тимчасової окупації. Її досвід став основою для розмови про виклики, з якими стикаються українські діти та молодь під впливом російської освіти, пропаганди й молодіжної політики.

Рішення засідання 

Серед рекомендацій профільним відомствам, напрацьованих за підсумками засідання, — можливість дистанційного підтвердження громадянства та ідентифікації особи, створення єдиного державного інформаційного ресурсу для молоді з ТОТ, спрощення доступу до української освіти та державних послуг.

Також запропоновано запровадити міжвідомчий супровід громадян, які виїжджають з окупації, розвивати мережу соціальних квартир і транзитного житла для молоді, надавати адміністративні послуги за принципом «єдиного вікна» та передбачити можливість укладення декларації із сімейним лікарем на підставі свідоцтва про народження для людей, які повернулися з ТОТ і ще не відновили паспорт.

Окремі пропозиції стосуються безпечного інформування родин що перебувають на ТОТ про можливості виїзду, навчання та отримання допомоги, поширення українського культурного й освітнього контенту, а також розширення переліку дипломатичних установ, де можна оформити посвідчення на повернення в Україну.

Спільно з представниками профільних організацій напрацювати перелік заходів із підтримки громадян України, які належать до корінних народів України та національних меншин (спільнот) та проживаються на тимчасово окупованій території, або перемістилися звідти.

Напрацьовані рішення планують врахувати під час підготовки  Стратегії щодо деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, операційного плану другого етапу реалізації Стратегії утвердження української національної та громадянської ідентичності до 2030 року. До роботи залучені Офіс Президента України, РНБО, Уряд, Верховна Рада, профільні державні органи, експертне середовище та представники громадянського суспільства.

Окрему увагу під час засідання приділили практичним механізмам підтримки молоді з тимчасово окупованої території. Напрацювання Координаційної ради вже знаходять практичне застосування. Зокрема, вони були враховані під час формування пріоритетних напрямів конкурсу «Тисячовесна», який підтримуватиме проєкти для молоді.

Довідково. Міністерство молоді та спорту України працює над комплексною програмою підтримки молоді, яка повертається з тимчасово окупованої території, була депортована, примусово переміщена або перебувала під ризиком депортації. Поряд із відновленням доступу до освіти й послуг Мінмолодьспорту розробляє інструменти для реінтеграції, відновлення української національної та громадянської ідентичності зокрема через молодіжну роботу, наставництво, фізичну активність і спорт.