В Україні немає більш важливого чинника, який би був і центром, і перехрестям, і змістом переважної більшості соціальних процесів, та більш важливого компонента національної й територіальної консолідації, ніж козацтво. Саме цей феномен сприяв виробленню самобутнього способу життя українського етносу.

Уже 6 років поспіль Україна відзначає головне свято для українських вояків і воячок не за календарем сусідньої держави, а за українським – 14 жовтня, на свято Покрови.

За Указом Президента від 2014 року 14 жовтня було встановлено Днем захисника України. У свою чергу Указ Президента України від 23 лютого 1999 року «Про день захисника Вітчизни» втратив чинність.

Саме Український інститут національної пам’яті свого часу пропонував відзначати День захисника 14 жовтня, покликаючись на історичні традиції вшанування українського війська якраз цього дня. Таким чином українці засвідчують політичну спадковість сучасної Української держави від Русі, козацтва, визвольного руху, та відмежовуються від радянського тоталітаризму.

Як відомо, в українській традиції Покрова тісно пов’язується із ідеями захисту від ворогів: згідно літописів князь Ярослав Мудрий віддав Київ і всю Русь під покров Божої Матері. Церква Покрови Пресвятої Богородиці була головною на Запорізькій Січі, а 14 жовтня одним з найважливіших днів для козаків – тоді вони проводили свої ради, на яких вибирали нового гетьмана або кошового отамана. У 20 столітті козацькі традиції наслідували борці за незалежність України – Армія Української Народної Республіки та Українська повстанська армія. Саме тому днем офіційного створення УПА було обрано свято Покрови.