На слуханнях представлена щорічна доповідь Президентові України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України про становище молоді в Україні (за підсумками 2022–2025 років).
У заході взяли участь: народні депутати України, представники центральних, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань.
Слухання відкрив Голова Комітету Верховної Ради України з питань молоді та спорту Андрій Кожем’якін. Із вступним словом виступив міністр молоді та спорту України Матвій Бідний.
У своєму виступі Міністр зазначив, що повномасштабна війна суттєво вплинула на становище молоді. Серед ключових викликів — демографічні втрати, міграційні процеси, обмеження можливостей для самореалізації молоді та зростання соціально-економічної невизначеності. У цих умовах держава зосереджує зусилля на збереженні, створенні можливостей для розвитку та залученні молоді до відбудови країни. Важливим кроком у цьому напрямі стало ухвалення Державної цільової соціальної програми «Молодь України: покоління стійкості – 2030», внесено зміни до Закону України “Про основні засади молодіжної політики”, запущено нові фінансові механізми для української молоді, молодіжним та дитячим громадським організаціям, іншим суб’єктам молодіжної роботи; запущено грантову програму для молоді з малих територіальних громад, запрацювала Національна рада з питань молоді; створено молодіжні ради при центральних органах виконавчої влади, розвивається мережа регіональних молодіжних рад та молодіжних центрів та просторів; розроблено проєкт постанова Кабінету Міністрів України про інституційну підтримку молодіжним та дитячим громадським об’єднанням шляхом надання бюджетних грантів, який наразі перебуває на погодженні в центральних органах виконавчої влади, перебуває на громадському обговоренні.
Зміст доповіді представила заступниця міністра молоді та спорту України Уляна Токарєва. Вона окреслила основні тенденції та виклики, з якими стикається молодь в умовах повномасштабної війни, а також підходи державної політики до їх подолання.
За її словами, демографічна ситуація залишається складною: чисельність молоді в Україні зменшується, водночас значна частина молодих людей перебуває за кордоном або має досвід внутрішнього переміщення. Це створює довгострокові ризики для ринку праці, економіки та відновлення країни.
Окрему увагу приділено питанням зайнятості та освіти. Молодь демонструє високий запит на самореалізацію та підприємництво — більшість молодих людей прагне започаткувати власну справу, водночас стикається з фінансовими та безпековими обмеженнями. В умовах війни ключовими залишаються доступ до якісної освіти, розвиток навичок і підтримка кар’єрних можливостей.
У доповіді також наголошено на важливості фізичного та ментального здоров’я молоді, розвитку безбар’єрного середовища та підтримки молодих сімей як компоненту соціальної стійкості держави.
Суттєво зросла громадянська активність молоді. Волонтерство стало однією з ключових форм участі — більшість молодих людей долучається до допомоги військовим, внутрішньо переміщеним особам та відновлення громад. Водночас зростає роль молодіжних рад як інструменту участі в ухваленні рішень на місцевому рівні.
Окремим викликом визначено вплив дезінформації та ризики вербування молоді, що потребує посилення інформаційної стійкості та розвитку критичного мислення.
Уляна Токарєва також представила ключові інструменти реалізації молодіжної політики, серед яких розвиток Українського молодіжного фонду, грантові програми, міжнародні обміни, цифрові сервіси та впровадження ініціативи «Молодіжна гарантія».
Серед пріоритетів державної політики — підтримка участі молоді у суспільному житті, розвиток молодіжної інфраструктури, реінтеграція молоді з-поміж ВПО та тимчасово окупованих територій, створення умов для повернення молоді з-за кордону та забезпечення економічної самостійності, житлова політика.
Під час відкритої дискусії учасники обговорили бюджетні інструменти підтримки молоді, міжвідомчу взаємодію та подальші кроки у формуванні ефективної молодіжної політики в умовах воєнного стану.
За підсумками слухань напрацьовані пропозиції будуть враховані у подальшій роботі над державними рішеннями у сфері молодіжної політики.



