Мінмолодьспорту представило напрями оновлення законодавства у сфері української ідентичності
20 серпня у Комітеті Верховної Ради України з питань молоді і спорту відбулися слухання на тему «Шляхи вдосконалення законодавчого забезпечення сфери утвердження української національної та громадянської ідентичності». Міністерство молоді та спорту України представило поточні результати імплементації профільного Закону, реалізації державної політики та пропозиції щодо оновлення чинного законодавства.
Слухання пройшли під головуванням Василя Мокана — заступника голови Комітету, голови підкомітету з питань національно-патріотичного виховання. У слуханнях взяли участь міністр молоді та спорту України Матвій Бідний, заступниця міністра Уляна Токарєва, народні депутати України, представники центральних і місцевих органів виконавчої влади, громадської експертної платформи IDEM, громадянського суспільства, наукової та експертної спільноти.
Що показують дослідження
Окрему увагу під час слухань приділили змінам суспільного запиту , який має враховуватися під час оновлення державної політики.
За даними дослідження медіаспоживання, проведеного Gradus Research у лютому–березні 2026 року, 41% опитаних регулярно споживають російськомовний контент, а серед підлітків віком 14–17 років цей показник становить 59%. Водночас серед молодих українців, які перебувають за кордоном, частка тих, хто точно планує повернутися до України, у 2025 році становила 22%.
Ще один виклик — залученість громадян до суспільного життя. За результатами репрезентативного дослідження у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності, лише 6% опитаних є членами громадських організацій цієї сфери або беруть участь у їхній діяльності.
Водночас дослідження фіксують і високі показники громадянської самоідентифікації: 92% громадян пишаються українським громадянством та українським походженням, а 47% заявили про готовність захищати незалежність і територіальну цілісність України зі зброєю в руках.
Що потрібно врахувати під час оновлення Закону
Закон України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності» діє з 2023 року. За цей час для його реалізації розроблено або оновлено понад 20 нормативно-правових актів, створено понад 500 координаційних рад на всіх рівнях, у 20 областях ухвалено регіональні програми та підготовлено понад 300 фахівців.
Фінансування державної політики у сфері зросло зі 102,865 млн грн у 2024 році до 127,537 млн грн у 2026 році. Спільно з регіонами, інститутами громадянського суспільства та силами безпеки і оборони проведено понад 100 всеукраїнських заходів, ще понад 100 проєктів реалізували громадські організації за фінансової підтримки Мінмолодьспорту. Загальне охоплення цих заходів і проєктів становить близько 2 млн осіб.
«За останні роки в Мінмолодьспорті ми працювали над посиленням політики утвердження української національної та громадянської ідентичності та активно залучали громадянське суспільство до її формування. Водночас це лише перші кроки. Наше завдання сьогодні — актуалізувати політику та законодавчу базу, зробити їх більш стратегічними й системними. Саме над цим ми зараз працюємо», — зазначив міністр молоді та спорту України Матвій Бідний.
Серед нових викликів, про які наголосила заступниця міністра Уляна Токарєва — зміцнення інформаційної та когнітивної стійкості, збереження зв’язку з мільйонами громадян України за кордоном, наслідки тривалої тимчасової окупації, майбутня реінтеграція, розвиток локальних ідентичностей та спроможність громад і державних інституцій працювати з цими питаннями на довгостроковій основі.
Що пропонується змінити
Мінмолодьспорт пропонує під час підготовки змін до профільного Закону опрацювати кілька ключових напрямів:
оновити термінологію та ціннісну рамку державної політики, зокрема врахувавши європейський вимір;
визначити завдання держави щодо збереження зв’язку громадян України за кордоном з українським освітнім, культурним, інформаційним та громадським простором і сприяння їх добровільному поверненню;
посилити законодавчу основу роботи з громадянами, які перебувають на тимчасово окупованій території України, виїхали з неї або повернулися з території російської федерації;
врахувати локальні ідентичності як складову загальноукраїнського політичного та культурного простору;
синхронізувати профільний Закон із законодавством, ухваленим після 2022 року;
переглянути коло органів державної влади, залучених до реалізації політики;
забезпечити передбачуване довгострокове фінансування сфери.
До формування пропозицій залучено результати соціологічних досліджень, моніторингу реалізації Стратегії утвердження української національної та громадянської ідентичності, практичний досвід органів влади, напрацювання Координаційної ради при Кабінеті Міністрів України та громадської експертної платформи IDEM.
Під час слухань напрацювання групи IDEM «Цінності та чесноти» представила її лідерка Наталія Кривда. Вона наголосила, що ідентичність формується через щоденні практики, освіту, культуру, громадянську участь і взаємодію людей. «Ми практикуємо бути українцями — і це дуже важливо», — зазначила Наталія Кривда. Окремо вона акцентувала на пошуку цінностей і форматів, які допомагають об’єднувати українців із різним досвідом навколо спільного бачення майбутнього.
IDEM — експертна платформа групи дієвців з різних сфер для напрацювання державної політики і проєктів у сфері громадянської ідентичності. Міністерство молоді та спорту України є ініціатором і модератором платформи за партнерства Української академії лідерства та за підтримки ІСАР Єднання, Міжнародного фонду «Відродження» та BGV Group Management.
Наразі тематичні групи платформи завершили основний етап роботи над матеріалами, які мають лягти в основу Зеленої книги — аналітичного документа про стан сфери, ключові проблеми та можливі підходи до їх вирішення.
За проєктом рекомендацій Комітетських слухань пропозиції до змін законодавства мають пройти широке експертне та громадське обговорення, зокрема на регіональному і місцевому рівнях. Мінмолодьспорту готове продовжити підготовку законопроєкту у взаємодії з Комітетом Верховної Ради України, заінтересованими органами державної влади, науковою та експертною спільнотою й інститутами громадянського суспільства.
